Ми тебе не забули ,Тарасе!

І милосердному молюсь,
Щоб ви лихим чим не згадали…
Т. Г. Шевченко

У березні 2015 року вся світова громадськість відзначає 201 рік від дня народження геніального поета України – Тараса Григоровича Шевченка.

Думи народу, його сподівання і прагнення були для Шевченка тим джерелом, яке підтримувало в ньому полум’яний вогонь творчості. Ніхто з українських поетів з такою ніжністю не відбив у своїх творах невичерпну любов до свого краю, до свого народу, до чарівної української природи.

Т. Г. Шевченко підняв на найвищий рівень ту дорогоцінну духовну спадщину, яку протягом віків створювали українські безіменні генії – творці народних пісень. Він здобув українській літературі загальне визнання і гідне місце в ряду національних культур світу, і, за словами Рауля Чилачави, «одним із перших гарантував вічність своєму народові, своїй мові, своїй культурі».

6 березня 2015 року з нагоди вшанування пам’яті Великого Кобзаря – Тараса Шевченка міська бібліотека №2 провела низку заходів:

1.     Книжкову виставку: «Ми тебе не забули ,Тарасе!»

2.     Шевченківські читання «КОБЗАР – книга на віки»

3.     Літературну вікторину «Чи знаємо ми Шевченка?»

4.     Цікаво пройшов і літературний вечір, де читачами було інсценовано уривок з поеми «Катерина» Т.Г. Шевченка.

Організатори та учасники заходу довели, що світ постав зі Слова, і Україна постала зі Слова, і Слово те було Шевченкове. Воно виросло з прекрасної української пісні і думи, з глибинного кореня народного, з його духовної чистоти. Воно засяяло на вершинах слави мудрістю пророка і поетичним ясновидством, бо постала оновлена Мати-Україна. Шевченків «Кобзар» став синонімом сумління свого часу, бо сам автор увібрав сюди кожну сльозинку, найменший стогін приниженого і скривдженого. Духовну велич і красу українського народу він підніс на найбільшу височінь, чим збагатив світову культуру. Ім’я Тараса Шевченка стало символом нашого народу.